“Я вимагаю лиш право на помсту” (вірш)

Я вимагаю лиш право на помсту,
І бою на смерть без пощади. 
Я вб'ю окупанта, цього буде вдосталь 
За місто, що було в осаді!
 
За старого діда, що грав в доміно
І люто на друга сварився.
За кралю-сусідку, якій у вікно
Я так заглядав і шарівся.

Я звіром в горлянку нещадно вгризусь
І витрясу душу без жалю!
Із ворога серцем в руках посміхнусь
У полі кривавого раю.
 
Лунають над степом козацькі пісні, 
Московія миру благає.
Їм спокій прийде лиш у вічному сні 
Кінця їх стражданням немає!

Автор: Ігор